Ловля раків в селі Львове

Є кілька способів ловлі раків.Я розповім про найбільш поширені в 1960-1970-ті роки. Розпочну зі способа, який зараз просто неекономічний, а тоді широко застосовувався. Відомо, що масовий випуск автомобілів "Жигулі" розпочався російському місті Тольятті тільки після побудови за допомогою Італії в 1967-71 роках автомобільного заводу ВАЗ. До того люди десятками років стояли в черзі , щоб купити малочисельні "Волги", "Москвичі" та "Запорожці". Але навіть після пуску заводу ВАЗ практично до розпаду СРСР ще існували черги на автомобілі, які все-таки стали рухатися реально. На вторнному ринку хазяїн автомобіля мав право продавати сам автомобіль, і після державної оцінки його вартості, отримував звичайно від покупця поверх оціночної суми звичайно і тіньові гроші, що відображало реальний незадоволений попит.Звичайно, набагато більшою ціною остаточною була ціна на "Волги" та нові автомобілі, а на старі - вище на 10-50%. Але звичайно автомобілі продавалися швидко і покупців багатих було небагато через невеликий розрив в доходах людей (на противагу розриву сучасному).Але який звязок автомобілів і раків? Автомобілі працювали тільки на бензині, а тракторів та інших механізмів, що працювали на дизельному паливі (солярці), у приватній власності тоді не було. В 1960-ті роки за "першою"балкою в східній частині села зі сторони інтернату ще не були споруджені будиночки для переселенців. На толоці між першою і другою балками звичайно випасалися корови на шляху до тирла на берег Козака, в земляних норах жили ховрахи, зі степу забігали зайці, а весною там можна було назбирати печериць.У верхній частині толоки знаходилася майстерня радгоспу по ремонту тракторів. На певній відстані від майстерні знаходився великий (можливо, 2) циліндричний бак з краном внизу, заповнений дизельним паливом, який практично не охоронявся. Звичайно я набирав там відра два солярки і приносив їх через балку в хату на другому боці балки.Солярка використовувалася влітку і для ловлі раків за допомогою факелів, які поливалися періодично соляркою.Звичайно в першу половину ночі на берегах Дніпра біля села і на другому боці Дніпра можна було бачити десятки факелів.Раки збирали руками на невеликій глибині від колін до висоти стегон, оскільки треба було нахилятися. Звичайн зручніше було полювати за ними не самому. Щодо надійних фонарів, а тим більше водозахисних, то їх навіть в крамницях тоді ще не було. Раків було багато і звичайно відра солярки вистачало, щоб назбирати пару відер раків...Далі буде